До уваги учнів 7-Б  класу. Навчальний процес відновлено. Усіх чекаю на 8.30 у понеділок

 1 лютого. Розклад залишився той самий.

                    До зустрічі!

До уваги учнів 7-Б класу!

Домашні завдання для самостійного опрацювання під час канікул з 25 по 29 січня  з наступних предметів:

Українська мова - § 20, 21, 22 (опрацювати);

Українська література - Стороженко "Скарб" (читати);

Зарубіжна література - О.Грін "Пурпурові вітрила"(читати);

Німецька мова - LB, впр. 2,3 с. 78; АВ, впр. 1,2 с.39

(письмово);

Англійська мова- ст. 92,93-впр. 1,2(усно)

ст..94-96, впр. 3( читати, письмово перекладати)

Біологія - Різноманітність плазунів (прочитати, підготувати повідомлення);

Географія - Австралія ( прочитати, підготувати повідомлення);

Хімія - Фізичні та хімічні явища (вивчити);

Фізика - Взаємодія тіл. Сила. Додавання сил (прочитати, створити конспект);

Інформатика - Електронні таблиці (прочитати, створити конспект).
Параграф 16, ст.111, Впр.1

Увага!Продовження канікул!
В освітніх закладах міста Вінниці продовжено канікули до 29 січня. На навчання діти вийдуть 

1 лютого.

Оголошення!У зв`язку з епідемією грипу канікули продовжено до 25 січня. Бережіть своє здоров`я!
Класний керівник.

13 січня - Щедрий Вечір

та свято Маланки

 

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.
Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.
У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка...
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан - напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це - «Голодна кутя», Богоявленне навечір'я.
В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами - символом щедрості, багатства. Добродій Свирид Галушка з Київщини отак згадує Щедрий вечір:

- Мамо, а де наші тато?
- А хіба ж ви мене не бачите, діти?
- Не бачимо, тату!
- Дай Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!
Оце так, було, батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» — «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»
Тільки посідали за стіл, а під вікном уже й щедрують:

Щедрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару,
Твого товару, всякого статку,
Молім Бога за отця, за матку.
Добрий вечір!
Щодо страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів - вареники чи, як вони кажуть, «пироги».